Вміння забувати про себе — це мистецтво.

Деякі мої знайомі вирушають на інший кінець світу, щоб робити добро людям; я ж намагаюся робити, що можу, для тих, кого люблю і хто поряд.

— Ти помер двадцять років тому і все ще даєш мені уроки.

Вона була жахливою матір'ю! Я не розповідав, як вона мало не змінювала мене на трьох свиней? На трьох! А я був гарною дитиною, умів жонглювати. Я коштував щонайменше п'ять свиней. А що вже казати про імечко? Фергусе! Схоже не венерична хвороба, нічого смішного.

— Ти знаєш, чому люди сидять у кімнатах очікування?
— Мабуть, бо це правильно.
— Люди вважають, що чим ближче вони сидять до операційної, тим сильніше виявляється їхня турбота.

Краса жінки не у зовнішній її привабливості, справжня краса жінки відбивається у її душі. Це турбота, яку вона  віддає із любов'ю. Це пристрасть, яку вона  виявляє. Краса жінки з роками тільки зростає.

Турбота про бродячих тварин та турбота про людей — це дві сторони однієї монети.

Якщо ви спіймали птицю, то не тримайте її в клітці, не робіть так, щоб вона  захотіла відлетіти від вас, але не могла. А зробіть так, щоб вона могла полетіти, але не захотіла.

Занадто багато хто залишається наодинці тому, що бояться образ. Ми боїмося піклуватися про людей, бо боїмося, що інші не подбають про нас.

Пам'ятаєш, що казала Бабуся Болить? Нагодуй голодного, вкрий роздягненого, говори за тих, хто не має  голосу. Думаю, тут можна доповнити: дістанься за тих, хто не може зігнутися. Візьми за тих, хто не може дістатись, і витри за тими, хто не може повернутись.