Микола Степанович Гумільов
Перед ворітьми Едема
Дві троянди пишно розцвіли,
Але троянда — емблема пристрасті,
А пристрасність — дітище землі.
Одна так ніжно рожевіє,
Як діва, милим збентежена,
Інша, пурпурна, рдеє,
Вогнем кохання обпалена.
Перед ворітьми Едема
Дві троянди пишно розцвіли,
Але троянда — емблема пристрасті,
А пристрасність — дітище землі.
Одна так ніжно рожевіє,
Як діва, милим збентежена,
Інша, пурпурна, рдеє,
Вогнем кохання обпалена.
В одній східній казці говориться, що бог створив білу троянду, але Адам глянув на неї, коли вона розпускалася, і вона засоромилася і зааліла.
Вона схожа на відображення білої троянди у срібному дзеркалі.
Відриваючи пелюстки, ніколи не пізнаєш красу троянди.
Загалом, славно, коли вистачає часу зупинитися та понюхати троянди.
Розірвався у троянди поділ на вітрі
Соловей насолоджувався в ранковому саду
Насолоджуйся і ти, бо троянда-миттєва
Шепчет юна троянда:«Любуйся! Помру».
Як зірки падали вони -
Далекі і близькі,
Як пластівці снігу в січні,
Як з троянди пелюстки -
Зникли, полягли у траві
Високій, без сліду.
І лише Господь їх усіх у вічі
Запам'ятав назавжди.
Замість того, щоб нарікати, що троянда має шипи, я тішуся з того, що серед шипів росте троянда.
Хто любить троянди, той має терпіти і шипи.