Їх було багато – сотні тисяч. Найпершими стали працівники станції та пожежники. Потім приєдналися військові фізики, медики, будівельники, шахтарі, вертолітники, електрики, дозиметристи, робітники.

Скільки історій закінчуються трагедіями через те, що хтось вчасно комусь не доніс потрібну інформацію.
Взяти хоча б«Ромео та Джульєтту»…

Я думав, що моє життя – трагедія. Але зараз зрозумів, що це чортова комедія.

...У цьому суть усіх трагедій – герой помирає, але історія живе вічно.

Неважливо, чи віриш ти в Бога чи ні, але якщо ти воїн, Арлінгтонський цвинтар все життя буде для тебе святим місцем, і трагедія не в тому, що людина вмирає, трагедія - коли людина вмирає даремно.

— Там сталася трагедія.
- Чезаре!?
- Ні, Джованні Сфорца. Він напоровся на ніж, який Чезаре... випадково тримав.

Людська свідомість здатна оформити як трагедію будь-яку дрібничну подію.

Людям потрібна трагедія, що поробиш, це їхній вроджений потяг, це їхній аперитив.

Можливо, люди повинні пережити трагедію, щоби почати робити те, що люблять. (Напевно, потрібно постраждати по-справжньому, перш ніж ризикнеш зайнятися улюбленою справою.)

Знаєш, що на давньогрецькій трагедії означає«пісня козла»? А я знаю, але все одно не розумію. Не знаю, про що була перша трагедія, але з козлом сталося щось погане.