Яка різниця для мертвих, сиріт та безпритульних, в ім'я чого творяться свавілля та руйнування — в ім'я тоталітаризму чи в ім'я священної демократії та лібералізму?

Потім настав тридцять восьмий рік. Звичайно, це був моторошний час. Проте не всім. Більшість танцювала під життєрадісну музику Дунаєвського. Крім того, щороку знижувалися ціни. Ікра коштувала дев'ятнадцять карбованців кілограм. Продавалася вона  на кожному розі.
Звісно, ​​невинних людей розстрілювали. І все ж таки розстріл одного йшов на користь багатьом іншим. Розстріл якогось маршала гарантував підвищення десяти його товаришів по службі. На місце, що звільнилося, висували генерала. Посаду цього генерала обіймав полковник. Полковника заміщав майор. Відповідно підвищували у званнях капітанів та лейтенантів.
Розстріл одного міністра викликав десяток службових переміщень. Причому спрямованих виключно нагору. Натовпи низових бюрократів підіймалися службовими сходами На заводі, де працював Федір Макарович, заарештували чоловік вісім. Серед інших – начальник цеху. Федір Макарович обійняв його посаду На фабриці, де працювала його дружина, заарештували бригадира. На його місце висунули Галину Тимофіївну.
Арешти не припинялися два роки. За цей час Федір Макарович став головним технологом малого підприємства. Галина Тимофіївна перетворилася на завідувача відділу збуту.

Так, Сталін фізично усунув людей, здатних створити опозицію, але йому вдалося залучити основну масу народу на вирішення модернізаційних завдань. Готуємо реферати на тему«Сталін – ефективний менеджер» та«Репресії, страх та покарання – продуктивний механізм кадрової селекції».

Вочевидь, новий тоталітаризм не повинен бути схожим на старий. Управління за допомогою кийків і розстрілів, штучно створеного голоду, масового ув'язнення та масових депортацій є не просто нелюдським (ніхто тепер особливо не дбає про людяність), а й явно неефективним, а в наш вік передової техніки неефективність, непродуктивність – це гріх перед Святим Духом. У тоталітарній державі, по-справжньому ефективному, всемогутня когорта політичних босів і підпорядкована їм армія адміністраторів будуть правити населенням, що складається з рабів, яких не треба змушувати, бо вони люблять своє рабство.

Тоталітаризм спочатку протистоїть демократії. Страх і ненависть до свідомого волевиявлення мас посилюється у своїй почуттям неповноцінності, що знову-таки проявляється спалахом репресій. Недостатньо, виявляється, знищити дійсних та уявних супротивників. Бажано взагалі раз і назавжди паралізувати громадську активність.