Давай вип'ємо за те, щоб я більше не пила!

Давайте вип'ємо за нашу велику Батьківщину, яка то мордою б'є, то до нагород представляє.

Чим менше знаєш, тим простіше жити. Знання робить людину вільною, але нещасною. Вип'ємо краще за наївність, за дурість і за все, що з нею пов'язане, - за кохання, за віру в майбутнє, за мрії про щастя ; вип'ємо за чудову дурість, за втрачений рай!

Мій прадід каже:«Маю бажання купити будинок, але не маю можливості. Маю можливість купити козу, але не маю бажання». Тож вип'ємо за те, щоб наші бажання завжди збігалися з нашими можливостями!

Ми п'ємо за здоров'я одне одного і псуємо власне здоров'я.

Нехай найкраще, що ви бачили, буде найгіршим з того, що ви побачите;
Нехай миша ніколи не йде з вашого комора в сльозах;
Будьте здорові до того віку, в якому настав час помирати;
Нехай у вас буде стільки щастя, скільки ви бажаєте іншим.

- У мене є тост.
— Який збіг, а я маю бажання випити.

- Ну, за що? [Хором]
- Давайте - за дідуся Шекспіра...
- В сенсі?
- Він писав: "Все добре, що добре закінчується".
— Тоді за мою бабусю Євдокію.
- В сенсі?
— Вона  казала:«Нічого, що будинок згорів, головне, що клопи перепочили».

Отже – вип'ємо за благополучне повернення під рідний дах наших дорогих друзів – Кіфа та Вікі. Ми нудьгували за вами, як за космонавтом ракета. Прозить!

За чоловіків, які вас підкорили, за невдах, які вас втратили, і за щасливців, які вас ще зустрінуть.