" Час проходить!" — звикли ви говорити внаслідок неправильного поняття, що встановилося. Час вічний: проходьте ви!

Життя та Смерть. Смерть та Життя. Під вашою шкірою сонячне світло. За вашими очима — цвинтар. Ніч.

Річка, хоч і текла так повільно, все ж таки була в русі, і від цього виникало сумне почуття швидкоплинності життя. Все минає, і якщо залишає після себе слід, то який? Кітті здавалося, що всі вони, всі люди на землі, подібні до крапель води в цій річці, що безіменний потік усіх тягне до моря. Коли все так минуще і мізерно, чи варто людям, роздмухуючи дрібниці до розмірів важливих подій, так мучити себе та інших?

Все проходить - любов, мистецтво, планета Земля, ви, я. Особливо я...

У цьому житті все взаємно, щодо, а головне – тимчасово.

Будь веселим! Не навіки твоя пора -
Пройде сьогодні, як минуло вчора.

Лише добро одне безсмертне,
Зло  довго не живе!

Плакати легко, якщо знаєш, що всі, кого ти любиш, колись або покинуть тебе, або помруть. Довготривала ймовірність виживання кожного з нас дорівнює нулю.

Все, чим ти пишаєшся, рано чи пізно буде викинуто на смітник.

Адже всякий термін — на жаль, лише термін.
І він пройде.
Зітріться слід всесвіту,
Де ми з тобою зуміли, між рядків,
Прочитати посмішку вічності.
Миттєвий. Зітріться слід...
Але, не журись, поет!
Ти теж усміхнувся - їй у відповідь.