Ти не зі мною - і день покрила імла;
прийдеш уві сні - і ніч, як день, світла.

Я відчував її волосся на моєму плечі і губами відчував биття пульсу в її руці. - І ти маєш померти? Ти не можеш померти. Адже ти це щастя.

Захід сонця. Притушене світло. Вікно. Чорнильниця. І люди. Тут так багато, багато їх. Весь вік  шумить навколо, росте і шириться. Але ти живеш у мені. І немає інших.

Іноді я думаю, що краще б тебе і не було, і тут же розумію, що краще за тебе і немає.

Якби я знала, що в мене будеш ти, я б ніколи ніколи ні до кого не торкнулася.

Ти граєш моїми почуттями, а на мої переживання тобі начхати.

Якщо вірити у перемогу, ти переможеш, бо перемога повірить у тебе.

Я тут сьогодні лише через тебе. Ти єдина причина моєї присутності... ти всі мої причини.

Ти – тепле покривало, під яким хочеться сховатися від нудних, неживих новин, прозорих дощів без запаху, монотонних календарних рядків.

Ти ввійшов у моє життя як настає літо - раптово, без попередження, як проникають уранці в кімнату відблиски сонячного світла.