Тиша, ти – найкраще
З усього, що чув.

Іноді, коли тиша кричить, доводиться заглушувати її найгучнішим, що маєш.

Шум - це те, чим визначається тиша. Без шуму ми не цінували б тиші.

Внизу хтось співає. То навіть не співає, а вигукує слова пісні. Всі ці люди, яким необхідно, щоб у них постійно кричав телевізор. Або радіо, або програвач. Все це люди, яких лякає тиша. Це мої сусіди. Звуко-голіки. Тиша-фоби.

Слухачам не потрібні скоромовки, вони хочуть насолоджуватися паузами у виступі, хочуть бачити впевненого оратора на сцені, а чи не метушливого школяра.

Найкраща відповідь, яку ти можеш отримати на дурне запитання, це тиша.

... тому неправильно говорити, ніби я пізнав слова "я люблю тебе", я пізнав лише тишу очікування, яку мали порушити мої слова "я люблю тебе", тільки це я пізнав, нічого іншого.

Навчись бачити, де все темно, і чути, де все тихо. У темряві побачиш світло, у тиші почуєш гармонію.

Не можна знайти спокійне, тихе місце - немає  його на світі. Іноді подумаєш — а може, є, але, поки ти туди дістанешся, хтось прокрадеться перед тобою і напише паскудство прямо перед твоїм носом. Перевірте самі. Мені іноді здається — ось я помру, потраплю на цвинтар, поставлять наді мною пам'ятник, напишуть«Холден Колфілд», і рік народження і рік смерті, а під усім цим хтось подряпає паскудство. Впевнений, що так воно й буде.

Людина, чиє серце повне мовчання, зовсім не таке, як той, чиє серце повне тиші.