Рей Бредбері. Смерть – справа самотня
— Віриш у теплоту тіл?
— Що?
— У теплоту тіл! У секс без сексу? В обійми.
— Віриш у теплоту тіл?
— Що?
— У теплоту тіл! У секс без сексу? В обійми.
День був сонячний і вітряний, такий день, коли можна зайти за ріг будинку, сховатись від вітру, притиснутися спиною до трішки зігрітої сонцем стіни та відчути всім серцем радість приходу весни та тепла… Стояти, жмуритися та посміхатися.
Що може дати одна людина іншій, крім краплі тепла? І що може бути більше за це?
Коли йдіть на п'ять хвилин,
не забувайте залишати тепло в долонях.
У долонях тих, що на вас чекають,
У долонях тих, які на вас пам'ятають...
Двері на балкон були відчинені, і з вулиці в кімнату вривалося холодне повітря. Нам дуже подобалося, коли у кімнаті було холодно. Так морозно, що вилізти з-під ковдри було рівносильно смерті. Так більше цінуєш тепло близької людини. Притискаєшся до нього і розумієш, що він дає тобі життя.
— Мені не вистачає теплоти, —
сказала доньці.
Дочка здивувалася: — Ти
мерзнеш І в літні дні? - Ти не зрозумієш, ще мала, -
зітхнула мати втомлено, -
А дочка кричить: - Я зрозуміла! —
І тягне ковдру.
Ранок був тихий, місто, оповите темрявою, мирно ніжилося в ліжку.
Настало літо, і вітер був літній — тепле дихання світу, повільне і ліниве. Варто лише встати, висунутися у віконце, і одразу зрозумієш: ось воно починається, справжня свобода і життя, ось воно, перший ранок літа.
Чоловік посунувся ближче до грубки, немов боячись, що вогонь, цей дар Прометея, раптом зникне.
Не тільки коти, але й люди, причому часто незнайомці, можуть дати вам багато світла та тепла.
Їжа не для того служить, щоб живіт наповнити, а й для того, щоб душу зігріти.