Темрява заспокоювала, у темряві розцвітали справжні ілюзії.

Не варто недооцінювати привабливість темряви, Стефане. Навіть найчистіша серцем тягнеться до неї.

Я люблю ніч, у темряві у мене світліші думки. Вночі всі печалі стають сірими.

Не скаржся на темряву. Стань сам маленьким джерелом світла.

Чи знаєш у чому сила сонця? Воно не боїться зазирнути у темряву.

Яким би темним і страшним не здавався тобі зараз світ, настане світло.

Ти колись думав, що таке темрява? Темрява – це коли зовсім немає  світла… Для кожного з нас світло – це люди, які нас оточують. Для мене — мамо, Ірко, ти... Навіть ти, хоч ти більше схожий на браковану лампочку. І чим більше джерел цього світла гасне, тим більше людина занурюється у пітьму. І він нічого в ній не бачить... і робить що хоче, робить те, що навіть раніше соромився чи боявся робити... Ми боремося з цими людьми, у яких усередині темрява... Я ніколи не намагався їх зрозуміти, тобто не їх зрозуміти, а чому вони такі... Тепер зрозумів.

Це, мабуть, дуже зручно, отак от, у темряві, тупотіти ногами, свистіти. Начебто і себе показав, і ніхто не побачив.

Не можна замкнути темряву. (Ви не зможете ув'язнити темряву.)

Я люблю воду, а вона не любить людей. Душить їх. Напевно, відчуває, що приймає в обійми темряву, дужчу за ту, що нудиться на дні.