Коли прокидаєшся і розплющуєш очі в темряві, здається, ніби весь світ тепер доведеться створювати заново.

Людей так легко повернути до Світла чи Темряви, але найбільше вони щасливі, коли їм дозволяють бути самими собою.

Вона була молода, не старша дев'ятнадцяти років, але на обличчі її застигла печатка вічності, що тривожить пам'ять, немов у її гнучкому тілі мешкала давня як світ, невмираюча душа ; тьма часів дивилася з цих очей, вони так довго споглядали життя, що стали байдужі до неї.

Світло і темрява – основна мова всього всесвіту.

Не можна йти на поводу у темряви, навіть якщо ця темрява є в тобі, і ти відчуваєш її подих.

Темрява вимагає від людини мужності: і для того, щоб з нею боротися, і для того, щоб з нею жити.

Колись була лише темрява. А тепер, як на мене, світло перемагає.

Найважливіше - не незліченні зірки, але велична темрява між ними.

Темрява розв'язала руки. У темряві легше розчавити людину: навіть шакал і той любить ніч, адже й він нападає тільки на приречених.

Світло завдає страждання хворим очам, щастя приносить біль пораненому серцю. Темрява – найкращі ліки як для хворих очей, так і для поранених сердець.