Потрібно сп'янитися і насичуватись творчістю, і реальність не зможе тебе знищити.

Чим гірше жити – тим краще можна творити, а життя та професія несумісні.

Моя філософія - зустрічати захід сонця з другом; мої принципи - зустрічати світанок на самоті; моя творчість — проводити день із ворогами.

Я не знаю більшого щастя для композитора, ніж написати просту пісню, яка за п'ятдесят років стане народною, а ім'я її творця тим часом буде забуте.

Смак – це ворог творчості.

Я знав багатьох людей, які писали музику виключно для себе, але, як правило, це закінчувалося необ'єктивною оцінкою своїх можливостей та творчим глухим кутом.

Три головні каталізатори творчості - страждання, бідність і любов. Любов, особливо. По-перше, її завжди мало. По-друге, вона  сублімується найкраще. По-третє, набуває найрізноманітніших форм і тому ніколи не набридає.

Біль – глина. Можна зробити з неї грудку і кинути в іншу, а можна розім'яти і зліпити вазу. І біль може приносити користь, якщо йому правильно розпорядитися.

— Що це таке — творити по-справжньому?
— Як би краще сказати... Проникаючи музикою в серце, приводити в рух фізичні тіла. Тіла слухачів – і своє власне. І через це створювати ситуацію, коли все навколо починає рухатися. Приблизно так.

— Малюйте, фарбуйте, робіть що хочете.
- Але що нам малювати, сер? На столі нічого немає.
- На цьому столі? Цей стіл дуже тісний, мій друже. Занадто тісний для вашої прекрасної уяви! Загляньте у свої думки, знайдіть чудову картину, дістаньте звідти образ. І виплесніть його на папір!