Нам усім потрібні секрети, якщо вони не смертельні, вони нас захищають.

Груди стискаючи,
ногою відкинула покрив
заповітної таємниці -
о, як же густо-багряня
та потаємна квітка!

Вам нема чого боятися, якщо вам нема чого приховувати.

Якщо хочеш зберегти секрет, треба приховувати його від себе.

Видати чужий секрет - зраду, видати свій - дурість.

Але особлива близькість не має на увазі, що треба говорити один одному все. Все що думаєш. Все що знаєш. У сімейному житті, особливо в сімейному житті, навпаки, не можна говорити про щось, оголювати якісь речі, щось неодмінно треба тримати при собі. Є в близькості людей заповітна риса, її не перейти закоханості та пристрасті, нехай у пекучій тиші зливаються уста, а серце рветься з грудей від кохання на частини... Надмірна відвертість робить людей, які живуть у шлюбі, нецікавими один одному. Кожен має мати свої таємниці, секрети, особливо деякі речіобов'язково повинні залишатися недомовленими.

Секрети створені не для того, щоб ділитися ними зі сторонніми.

... деякі таємниці прекрасні саме тому, що не мають розгадки...

…я став потайливим, мені подобається мати від людей таємниці. Це, мабуть, єдине, що може зробити для нас сучасне життя захоплюючим і загадковим. Звичайна дрібниця набуває дивовижного інтересу, як тільки починаєш приховувати її від людей.

Питання приватності — справді серйозна проблема, бо лише приватність дозволяє нам вільно вирішувати, хто ми є і ким хочемо бути.