Життя - це танго, в якому головне - це рух. Якщо зупинишся - припиниться танець, якщо зупинишся - припиниться життя.

Я хороший співак, особливо вночі і після третього віскі. Але я страшенно танцюю.

— Ти ж танцівниця?
— Але, на відміну від тебе, я за життя не танцюю.

Кохання – це танець, найкрасивіший, найчарівніший танець на світі.
Справжньому коханню не потрібні слова, для нього важлива присутність. Танець – це близькість, а близькість – це кохання.
Танець - це міра і такт почуття, що переповнює тебе, стримується і ллється через край .... Потрібно бути внутрішньо готовим до танцю, треба бути переповненим, щоби танцювати.

Я танцюю, бо я щаслива. Я щаслива, бо танцюю.

На вправних танцюристів дивишся з тим самим почуттям, що й на поліно, що горить: вогонь танцює, танцюрист палає. Рух схожі: вони стихійні, але гармонійні. Це битва без переможця між Діонісом і Аполлоном, в якій безперервно змінюють одна одну небезпеку і майстерність, божевілля та розум, бажання та насичення.

Якщо під музику не танцюють – це не музика.

Танець - вертикальне вираз горизонтального бажання.

— У тебе дві ліві ноги?
- Танцювати з тобою все одно, що пересувати піаніно!

Це були вже не просто рухи стегон, а священний і ритуальний танець, що виражає пристрасть і шаленство, усвідомлення містичної ролі Жінки у створенні світу, поклоніння природі та достатку, яке вона  дає людям. Цей танець оспівував родючість, любов і саме Життя - все те, для чого його і виконували багато століть тому. І все це дівчина відчувала так яскраво! Вона  просто відмовлялася вірити, що глядачі не розділять із нею її емоції. Її завданням тепер було зберегти їх, законсервувати, щоб потім передати людям своє послання, надихнути на звершення та пошук свого призначення.