Знаєте, зараз частіше трапляється: таланту нуль, але багато амбіцій та шалене бажання вчитися. Адже художник — не бухгалтер! Втім, що то я? Навіть бухгалтеру треба мати схильність до своєї справи. А вже художнику потрібен талант! Мало однієї працьовитості!
Вічно сидячи без грошей, він, як усі люди, не позбавлені здібностей, міг зануритися в невимовну лінощі і раптом кидав одне—єдине слово, що коштувало цілої книги, на заздрість тим панам, у яких у книзі не було жодного живого слова.
Природний талант сам собою — це ще не все. Якщо не збагачують його читання та навчання, постійні контакти з людьми, саме життя, якщо не дисциплінує його строга систематична робота, він швидко сходить нанівець і зникає.
Якщо іскра є, деякі швидше за все побачать її тьмяне свічення в темряві рано чи пізно. І якщо ви роздмухаєте цю іскру, одного разу вона розгориться величезним, палаючим багаттям.
Є дуже багато талановитих людей, які не змогли здійснити свої мрії, тому що занадто довго думали, були занадто обережні, не зважилися зробити крок у невідомість. А є забулдиги, які лежать, загорнувшись у старий килим, десь на лавці у парку, бо цей крок зробили. Просто не в той час і не там.
У кожному мистецтві, а також у кожному ремеслі — зарубай собі це на носі, перш ніж піти — талант майже нічого не означає, головне — досвід, набутий завдяки скромності та старанності.