Щоб бути добрими батьками, яких люблять не лише за саме визначення цього слова, а за щасливе дитинство, не потрібно проводити з ними двадцять чотири години на добу і контролювати кожен крок, читати енциклопедії з виховання дітей або бути в їхніх очах правильною людиною без шкідливих звичок - Треба просто любити їх.

... ми вечеряли - сиділи поруч, як сторонні люди, і нічим не відрізнялися від сімейних пар, яким нема про що говорити і яких ми, з висоти п'єдесталу нашої близькості, завжди шкодували.

Вона була досить розумною і розуміла, що взаємний потяг — надто тендітний фундамент для щасливого сімейного життя.

Вона любила його. Не так, звичайно, як на початку їхнього знайомства. Але й не менше. А просто інакше, інакше. Не як прекрасного принца і недосяжну мрію, а як до болю рідної, до найдрібнішої рисочки знайомої близької людини, яка щовечора з року в рік засинає і прокидається з тобою в одному ліжку, якому ти праєш білизну, і заради якої щодня встаєш на півгодини раніше, щоб приготувати гарячий сніданок і подати на стіл саме те, що він любить.