— Якби ти був тут, ти оцінив би захід сонця. Я таких фарб у житті не бачила.
— Захід сонця і сходи трапляються тільки там, де ти. Тут тільки сірі сутінки.

Туман найтоншим блакитним батистом розстилався по полю, піднімаючись густою сірою парою до малинового неба. Вологе чисте повітря, яке потрапляло з відкритого вікна форда, заповнювало мої легені. Зелені нескінченні поля, розтягнуті на багато кілометрів, з'єднувалися з небом десь біля горизонту, будучи ніби сходами до хмар, але тільки на цю чарівну мить блаженного ранку, коли межі неба і землі були заховані від реальності ніжним серпанком туману.