Автор невідомий. Сном розуму став кошмар, а нормою — марення.
Сном розуму став кошмар, а нормою — марення.
Сном розуму став кошмар, а нормою — марення.
Якби наше суспільство було влаштовано правильним чином, то найважливішою з наук була б педагогіка, і призначення її полягало в тому, щоб намацати і розвинути в кожній дитині притаманний йому і лише дорогоцінний талант.
Людська раса ось—ось помре, а люди це знімають на мобільні телефони.
Більшість сучасних книг — лише мерехтливі відображення сьогодення. Вони дуже швидко згасають. Старе ж виявляє свою найпотаємнішу цінність — довговічність. Аби нове — це сама скороминущість. Сьогодні воно здається прекрасним, а завтра постає у всій своїй безглуздості. Такий шлях літератури.
А там у нас телевізор. У телевізорі все добре, все чудово, дивись, слухай, молись рекламі. Ми нічого не виробляємо, більше нікому нічого не потрібно, кругом машини, а ми на який біса здалися, ми споживачі. Все просто — купуй і ти добрий громадянин, а якщо ти багато не купуєш, не хочеш купувати, то хто ти після цього? Хто? Псих ненормальний. Це факт, Джіме.
Все—таки раніше секс був чимось сакральним:«дати» не означало, звичайно, полюбити, але якось впустити в себе, співвіднести з собою, чи що. Внутрішній світ був не такий відірваний від зовнішнього. У сьогоднішньої дівчини він компактно поміщається всередині, як один корпус підводного човна в іншому, і«дають» вони найчастіше ось цим зовнішнім корпусом, який дуже мало впливає на самовідчуття.
Сучасні діти діляться на дві категорії: ті, хто люблять хліб, і ті, хто його просто люблять
— Головне у сучасному шлюбі – це кохання та товариство, – пишуть Стівенсон та Волферс. – Більшість занять, що становлять наше життя, здаються нам яскравішими та цікавішими, якщо ми ділимо їх з кимось ще, – це стосується і таких простих задоволень, як спільний похід у кіно чи спільне хобі, та соціальних контактів, наприклад відвідування однієї і тієї ж церкви, і нарешті спільного виховання дітей.
Повертаючись до економічної термінології, скажімо: головне у сім'ї сьогодні – взаємодоповнюваність споживання
У сучасному світі щирість і безпосередність такі ж рідкісні, як обличчя без маски під час карнавалу.
Люди загалом і цілому переживають свою сучасність хіба що наївно, не віддаючи належне її глибинному змісту.