Людське суспільство було збудовано на страху. І тому воно було збудовано на брехні, бо страх породжує брехню. Є страх, що правда зменшить страх і завадить керувати людьми.
По-перше, не роби нічого без причини та мети. По-друге, не роби нічого, щоб не хилилося на користь суспільству.
Расизм – це спосіб залякування оточуючих та посилення самоідентифікації на шкоду іншим людям: хто б ти не був, ти не такий, як ми.
Якщо тобі нудно віч-на-віч із собою, значить, ти в поганому суспільстві. (Якщо ви самотні, коли один, значить, ви в поганому суспільстві.)
Громадська будівля минулого трималася на трьох опорах: священик, король, кат. Давно вже пролунав голос: "Боги йдуть!". Нещодавно інший голос проголосив: "Королі йдуть!". Пора, щоб третій голос промовив:«Кат йде!».
Люди від природи ліниві, але пристрасне прагнення праці — це перший плід упорядкованого суспільства; і якщо народ знову впадає в стан лінощів і байдужості, то це відбувається знову-таки через несправедливість цього самого суспільства, яке не надає вже більше праці тієї ціни, якої він заслуговує.
Інші заявляють, що, по суті, лише суспільство є тим, що наказує людині норми її моральності, а окрема людина, як правило, від цих високих вимог якимось чином відстає. Ще й інше: за виняткових обставин у колективності виникає ентузіазм, завдяки якому скоєно чудові масові подвиги.
Людство стоїть на роздоріжжі, перед вибором: або повна інтелектуальна деградація, або безприкладний еволюційний стрибок свідомості.
Я тримаюся осторонь своєї волі, але я не одинак. Мене відштовхує потворність системи. Якби вона була хороша, я б із задоволенням влився в неї.