Якщо говорити відвертіше, хоч ви і прагнете вільного способу життя, висуваючи власні життєві цінності, суспільство вам не дозволить досягти цього. Цвях, що стирчить, забивають.

— Ні, — говорив він, усе більш і більше одухотворюючись, — Наполеон великий, тому що він став вищим за революцію, придушив її зловживання, утримавши все добре — і рівність громадян, і свободу слова і печатки, — і тому набув влади.

Вони витрачають час і сили, щоб бути такими, як усі, а я на те, щоб бути собою. Витрати однакові. Результат різний.

Ніщо так не видає приналежність людини до нижчих класів суспільства, як здатність розбиратися в дорогих годинах та автомобілях.

Приватна популярність є гострий ніж  для суспільства, ви змусили про себе говорити два дні. — Страждайте ж двадцять років за це.

Світське суспільство це танець, а я вже стара танцювати.

Людина любить суспільство, будь це навіть суспільство самотньо свічки, що горить.

Існує громадська пам'ять та громадське передбачення, що виходять за межі надчасності окремої особи. У свідомості членів суспільства живе пам'ять про давно минуле, про предків, про історичне минуле, і спрямованість на цілі, досяжні, можливо, лише віддаленими нащадками.

У нашому бідному суспільстві фраза: він занапастив стільки репутацій — значить майже: він виграв стільки битв.

У нас тенденція: чим цікавіша жінка, тим охочіше натовп готовий занурити її в бруд.