Чим старша і мудріша людина, тим менше їй хочеться з'ясовувати стосунки. Хочеться просто підвестися, побажати всього хорошого і піти.

Робити мені нічого – до хрипоти з дурнями сперечатися… розумний би з першого разу прислухався.

Сперечатися не тільки можна, але й необхідно. Істина не повинна перетворюватися на догму, вона  повинна весь час випробовуватися на міцність та доцільність.

У суперечці фізиків та ліриків перемогли бухгалтери.

Сперечається або дурень, або негідник... Перший не знає, але сперечається, другий же знає, але сперечається.

Погоджуйся зі мною, коли я кричу на тебе!

Про небіжчиків — правду чи нічого. Якщо хтось щось означав у твоєму житті, ти продовжуєш ставитися до нього як до живого, просто відсутнього. Продовжуєш говорити про нього, як і раніше, і жартувати, розмовляти з ним, і сперечатися. Тільки він уже не скаже нічого нового. Тому залишати за собою останнє слово у суперечці з тим, хто вже не зможе заперечити, погано.

Відмінний спосіб зупинити словесну суперечку — переходити до звернення на«ви», як у дореволюційній Росії.

Минали дні за днями, а диспутам карася з йоржом і кінця не було. Місце, в якому вони жили, було тихе, навіть злегка зеленою пліснявою подерте, найдиспутніше сприятливе. Про що не калякай, якими мріями не задавайся — безкарність повна.

Існує дурне і популярне висловлювання, що, мовляв, у суперечці народжується істина. У суперечці народжується роздратування і навіть ненависть, та якщо з цієї сумнівної матерії нічого хорошого виникнути не може.