Я завжди вважав, що краще бути провінційним гострим підливом, ніж рідким столичним супчиком.
— Ти помітила, що в нашому бізнесі приїжджих набагато більше, ніж вас, справжніх москвичок та ленінградок? А чому? А тому що батьки у вас завжди під боком, дах над головою... а ми, які приїхали з Вологди, Новгорода, Череповця, нам розраховувати нема на кого. Крутись, зайчику, як хочеш. Правда, ніхто не запитає тебе: а чи ти жерла? А в тебе завжди був удома шматок булки з олією.
Столиця наша чудова
Багата через край.
Життя в ній жебракам важке,
Мільйонерам - рай.
Тут всюди насолоди
Для серця та очей.
Тут все без винятку
. Можливо для людей.
При грошах - вдвічі вирости,
Чортови розжиріти,
Від голоду та вогкості
Без грошей померти.
З деяких пір слова«дорогою моєю столицею» доводиться сприймати виключно буквально…
Завжди чим далі від столиці, тим сильніше забобони.
Наприкінці минулого століття про правила вуличного руху в столиці й гадки не мали: ні правої, ні лівої сторони не визнавали, їхали — хто як хотів, зчіплялися, перекидалися… Цілодобово стояв безмовний шум.
Люди міняють столиці на бідні села не лише заради ситості.