Театр у думках. Бордель у підсвідомості.

Здається, я психічно здоровий. Правда, немає  особливого бажання жити, але це поки не хвороба в цьому сенсі, а щось, ймовірно, перехідне і життєво природне.

Я в порядку. Наступний, хто запитає, чи я гаразд, отримає по морді.

Два галони вина - це чимала кількість навіть для двох пайсано. У духовному відношенні ці пляшки можна розподілити так. Трохи нижче шийка першої пляшки - серйозна, відчута розмова. Двома дюймами нижче - спогади, овіяні приємним сумом. Ще три дюйми — зітхання про колишні щасливі любові. На денці — всеосяжний абстрактний смуток. Шийка другої пляшки - чорна, люта туга. Двома пальцями нижче — пісня смерті чи стомлення. Великим пальцем нижче — всі інші пісні, відомі товаришам по чарці. На цьому шкала закінчується, бо тут перехрестя та подальші шляхи невідомі. За цією межею може статися все, що завгодно.

— Керолайн має вийти заміж за моєї згоди, інакше вона  не успадкує ані пенні. Вона  виросла в максимально можливій розкоші, думаєте, вона  пожертвує цим заради того, що ви можете запропонувати?
— Вона  дала мені привід так думати.
— Думаєте, у неї є власний стан?
— Я ніколи не цікавився її станом.
— Шістсот фунтів все, що ви отримаєте, одружившись із нею.
— До цього я терпів ваші висловлювання з належним рівнем ввічливості, але є межі, сер. Бог  свідок, я ніколине давав приводу вважати мене мисливцем за посагом, і якщо ви вважаєте, що ніхто не може полюбити вашу племінницю, а не її спадщину, то ви неабияк її недооцінюєте і ображаєте нас обох.

Вища освіта важлива для здобуття професії, але не для збивання колосальних станів.

Його мозок можна було в цей час порівняти із замкненою безмовною залою, де, проти власної волі, він опинився в повній самоті і ось розмірковує над таємничими та й страшними бажаннями чи порадами якоїсь темної, первісної частини свого«я», не в змозі ні відмовитися від неї, ні бігти і не знаходячи у собі мужності якось діяти.

- Ти як?
- Краще...
- Краще?
- Краще не питай.

Бувають такі стани, коли спиш повністю, крім твоєї частини, яка усвідомлює, що не спить.

Не«тужливий стан», а смерть повільна опановує морфіністом, тільки ви на годину або дві позбавите його морфію. Повітря не ситне, його ковтати не можна... у тілі немає  клітини, яка б не жадала... Чого? Цього не можна визначити, не пояснити. Словом, людини немає. Він вимкнено. Рухає, тужить, страждає труп. Він нічого не хоче, ні про що не мислить, окрім морфію. Морфія!