А я не маю  слабких місць. Я маю дар повної непрошибаності.

Іноді треба потрапити до чужого світу, щоб дізнатися, чого не вистачає у твоєму власному.

Два тижні він нічого не читав, і газета видалася йому шедевром класичної літератури.

Стерва чи свята. Зрештою, яка різниця? Важливо, як ми до цього ставимося.

Я сиджу на березі подовгу, годинами, і забуваю про все сумне і негарне, і думаю, що без краси людині немає  сил жити. Вам не здається, що сприйняття краси – не менш сильний інстинкт, ніж доброта та співчуття до людей?

Те, як я бачу себе - це не дуже добре. Незалежно від того, наскільки я відомий і скільки народу ходить на фільми з моєю участю, мені здається, що я безнадійно бліда пародія на те, ким я звик бути, з тією різницею, що в мене випав шанс. Але завтра все буде скінчено, і я повернуся до продажу ручок.

Вся проблема полягає лише у людському сприйнятті.

– Все, що ти бачиш, чуєш, переживаєш – це і є твоє, персональне. Ти будуєш навколо себе власний Всесвіт – той, який сприймаєш. Тому той Всесвіт, який ти сприймаєш, належить одному тобі. Персонально.

Велике мистецтво життя - це сприйняття. Відчувати, що ти існуєш, навіть через біль.

Я не хочу сказати, що фільми можуть змінити світ, але якщо ми зможемо змінити сприйняття хоча б однієї людини, ми зможемо змінити її світ.