Справа не в підтримці популяції, а в збереженні знань, передачі їх іншим поколінням. Тільки так нам не настане кінець.
Після того, як пограбували замок мого батька, безцінна спадщина, що століттями зберігалася в сім'ї, зникла. Усьому можна знайти заміну, окрім одного. Ренфілде, поверни мені цю картину. Поверни її додому.
Неминуче з'явиться у світ інше зло, може статися, ще більше: адже Саурон лише прислужник предуготовитель. Але це вже не наша турбота: ми не покликані покращувати світ і у відповіді лише за той час, коли нам довелося жити — нам має випалювати шкідливі бур'яни і залишити нащадкам чисті орні поля. Залишити їм у спадок хорошу погоду ми не можемо.
Самотня примара, він сповіщає правду, яку ніхто ніколи не розчує. Але поки він каже її, щось у світі не перерветься. Не тим, що змусиш себе почути, а тим, що залишився нормальним, ти зберігаєш спадщину людини.
— Керолайн має вийти заміж за моєї згоди, інакше вона не успадкує ані пенні. Вона виросла в максимально можливій розкоші, думаєте, вона пожертвує цим заради того, що ви можете запропонувати?
— Вона дала мені привід так думати.
— Думаєте, у неї є власний стан?
— Я ніколи не цікавився її станом.
— Шістсот фунтів все, що ви отримаєте, одружившись із нею.
— До цього я терпів ваші висловлювання з належним рівнем ввічливості, але є межі, сер. Бог свідок, я ніколине давав приводу вважати мене мисливцем за посагом, і якщо ви вважаєте, що ніхто не може полюбити вашу племінницю, а не її спадщину, то ви неабияк її недооцінюєте і ображаєте нас обох.
Втечеш. А що залишиш нам? Ти кажеш, що сніг недоторканий. І клавіші рояля. І ковчег. Облиш безперервну безсилу тугу. Любов альтернативну, любов в один рядок. Спадщина марна, огризки, мотлох, ганчір'я. Облиш лише поезію. Безсмертя своє…
... стає моторошно при думці про те, що залишиться від мене, коли доведеться зустріти смерть.
Ми шануємо мертвих за той світ, який успадкували. Однак якщо ми дозволимо мертвим правити цим світом, то самі будемо знищені.
Якщо є спадок нехай навіть у три франки та шість су, через нього обов'язково розгорається війна. Це закон.
Правду кажучи, наші пращури стільки дров наламали, що далі нікуди. Подивіться тільки, з чим вони залишили нас — війни, розорена планета. Схоже, їм було начхати, як житимуть люди після них.