Все-таки демократія — чуже для українців явище. Людям нестерпно жити за умов, коли до дня виборів ще не все вирішено. Набагато легше змиритися з тим, що ти знаєш, що буде завтра. Ми спочатку хочемо змін, потім знову звикаємо до стабільності. Так і ходимо кільцями цієї спіралі від виборів до виборів.
У ХХ столітті на метафорі театру було побудовано таку дисципліну, як соціологія.
Я пригальмував — на першому місці, що попався, — і уважно прочитав наступну пропозицію. В точності я його не пам'ятаю, але воно було дуже схожим на таке:«Індивідуальний член соціальної спільноти нерідко отримує інформацію з візуальних, символьних каналів». Покрутив я цю пропозицію так і сяк, і, нарешті, переклав її нормальною мовою. Знаєте, що воно означало?« Люди читають».
Бути божевільним – це соціальне поняття; Щоб розпізнати ментальні розлади, ми користуємося соціальними мірками.
Мені не дуже цікаво«звичайне». Якщо ви хочете отримати уявлення про темперамент, моральні принципи та вихованість свого друга, ви повинні побачити його у виняткових обставинах, а не в рожевому світлі повсякденності. Чи можете ви оцінити небезпеку, яку представляє злочинець, спостерігаючи його поведінку протягом звичайного дня? Чи можемо ми зрозуміти, що таке здоров'я, заплющуючи очі на страшні хвороби та епідемії? Норма часто взагалі важлива.
Спеціальні предмети найчастіше являють собою перекази змісту перекладних книг та статей, які не мають референтів у нашому житті.
Вивчати та аналізувати суспільство — це більше, ніж читати йому мораль.
Реформатори — ідеалісти, які рухаються суто марксистською ідеєю домінування економічних законів над соціально-політичною та адміністративною реальностями, створили умови для звільнення соціальних груп, сформованих реальним соціалізмом, від шляхів будь-яких законів.
Без рівності немає шлюбу. Дружина, виключена з усіх інтересів, які займають її чоловіка, чужа їм, не ділить їх, - наложниця, економка, нянька, але не дружина в повному, благородному значенні слова.
... розпад Радянського Союзу і, як наслідок, те, що сьогодні в Америці називають«перемогою в холодній війні», стало результатом фатальної помилки, яка призвела до кризи ідеології. І почалося все зовсім не з приходом до влади Михайла Горбачова, котрий оголосив перебудову та настання ери«нового мислення». Почалося це, хоч як це дивно, з позиції самого засновника Радянської держави — Володимира Ілліча Леніна.
Справа в тому, що сама державна модель, яку встановили в Країні Рад більшовики після Громадянської війни, не мала на увазі цілого ряду найважливіших інститутів, необхідних для повноцінного життя будь-якого нормального суспільства. Політологія та соціологія як науки до ладу не існували; філософіяперебувала в абсолютному загоні — філософів, які намагалися широко мислити, у кращому разі звільняли з роботи, а в гіршому відправляли в місця не такі віддалені. Плюс до цього всередині радянського суспільства в принципі була відсутня полеміка з найнагальніших питань.