О, скільки тисяч підданих моїх
сплять у цей час! Сон, благодатний сон,
Чим я відштовхнув тебе, чим образив,
Що ти мені більше не стуляєш вік
І почуття в забуття не занурюєш?

Наскільки моє життя схоже на сон, настільки ж мої сни сповнені життям. У них живе музика, іноді прекрасна, іноді лякає. У них строкаті світлові відблиски грають у струменях чарівних ароматів, у них звуки виблискують яскравіше зірок, а зірки звенять, як дзвіночки. Вони на півнеба палає і переливається полотнище північного сяйва, схоже на гігантську театральну завісу.

Сон - це третина людського життя, і це найпрекрасніша її третина.

Смерть і сон не рідні чи брати?

Коли людина міцно спить, панування над світом захоплюють примари та демони, вони пожвавлюють кошмари.

Коли я був нещасливий, я спав, я мріяв. Але люди не люблять, коли мріють. Вони вам дають стусаном під зад, щоб повернути вас у реальність. На щастя, мій сон був міцніший за їхні удари, і я від них ухилявся уві сні.

Сновидіння про іспит спостерігається лише у людей, які витримали цей іспит, і ніколи у тих, що на ньому провалилися.

Сон практично повністю є внутрішньою реальністю, і кожен його образ відображає якусь частину особистості сновидця. Наприклад, якщо чоловік бачить уві сні прекрасну даму, можна з упевненістю стверджувати, що цей персонаж має пряме відношення до його внутрішньої фемінності. Інтерпретувати цей образ буквально — як прояв сексуального інтересу чи певного ставлення до подруги надто примітивно.

Хочу поділитися з вами деякими своїми висновками. Я оточений якимись убогими привидами, а не людьми. Мене вони мучать, як можуть мучити тільки безглузді видіння, погані сни, покидьки марення, шваль кошмарів — і все те, що сходить у нас за життя. Теоретично — хотілося б прокинутися. Але прокинутися я не можу без сторонньої допомоги, а цієї допомоги шалено боюся, та й душа моя полінувалася, звикла до своїх тісних сповивань.

Я тобі приснюся.