— Якщо ви прибулець, чому кажете, як житель півночі?!
— Багато планет мають північ.

- Ви мене не любите.
— Як це – не люблю? Я вам не бажаю жодного зла. Навіть навпаки. Хочете? Цей палац буде вашим. Напишіть вашому батькові, покличте його в гості, якщо це принесе вам задоволення. А мені все одно. Ви вже не покараєте, якщо я вас чимось образив. Я ж дроворуб. Дроворубом народився, дроворубом і помру! Та ви не плачте! Чого ж тут плакати?

Знав я одного іспанця, звали його... якось іспанською.

З ним я почуваюся так, ніби випила 10 коктейлів, а я випила лише 6!

- Він тебе не вдарить...
- Це ти так думаєш, а перевіряти мені!

— І поки що я б Вам порадив утримуватися від сексу.
- Як довго?
- З погляду еволюції - вічно.

— Ти можеш сказати… [з австралійським акцентом]«Ну, треба ж!»?
- Ну треба ж!
- Блискуче! Не важливо, що я говоритиму, погоджуйся зі мною, добре?
- Добре.
- Чудово! Ви заперечуватимете все, що б я не сказав.
— Вибачте, я не розумію.
- Зійде. А ви читатимете мені мораль, що б я не сказав.
- Знаєте, це перманентний маркер!
- Ух ти, хлопці, ви просто чудові!

Арія московського гостя!

Часник - в рот, цибуля - в ніс, мед - на груди, гірчицю до п'ят, кропиву на поперек і гранований стакан горілки навпіл з червоним перцем для внутрішнього впливу. Усіх мікробів перетравимо! Якщо доживеш до ранку, будеш як новенький.

— А може ми«Дитячий світ» пограбували?
— Я просив увімкнути логіку, а не свої дитячі фантазії!