— Ти знав, що Аменаділь та Лінда зустрічаються?
— Що... Що вони роблять? Звідки ти знаєш? Чому ти так вирішила?
— Я бачила їх у її кабінеті. Вони розмовляли. Явно збираючись зайнятися сексом.
- Ти розумієш, що розмови в кабінеті - це буквально робота Лінди?
— Цікавий погляд.
— Ох, як я можу ображатись? Будь ласка, продовжуй ігнорувати мене.
— Радий, що ти мене розумієш… — Гефест насупився, а потім втомлено зітхнув. — Це був сарказм, чи не так?
Панове! Ядерний арсенал США здатний 14 разів знищити кожну вашу країну... 15 разів — Північну Корею — про всяк випадок.
— Брешеш!
— Письменники, Надюха, не брешуть, а вигадують...
— Емільєне, я щойно врятував тобі життя!
- Врятував. Я зробив би для тебе те саме.
— Тоді я б помер під колесами поліцейської машини...
Фізики мають традицію. Кожні 16 мільярдів років вони збираються разом та запускають великий адронний колайдер.
Вбрання тобі не йде. Вже або сукня, або нічого... А у мене на Перлині суконь немає.
— Доброго ранку, — привітався Більбо. Адже ранок і справді було добрішим — сяяло сонце, на дворі зеленіла трава.
— І що це означає? Чи бажаєш ти доброго ранку мені чи хочеш сказати, що воно було добрим до моєї появи? Або натякаєш, що в тебе все гаразд і ти не проти побалакати?
— І те, й інше, і третє, — озвався Більбо.
Не тикай у мене вогнегасником, бо мені здається, що я просто зобов'язаний спалахнути.
Професор, звичайно, лопух, але апаратура при німмм, при німмм! Як чути?