Я не погана, просто я така намальована.

- Твої друзі?
- Ні, що ти! Вперше їх бачу.

- А ти гарна, смішна! - сказав незнайомець. - Зовсім лисиця!

Якщо ваші підлеглі задоволені зарплатою, то вони крадуть!

Кіт зняв з підзеркального столу окуляри в товстій роговій оправі, надів їх на морду, від чого став ще більшим, і вийняв із стрибаючої руки Поплавського паспорт.
«От цікаво: впаду я в непритомність чи ні?» — подумав Поплавський.

Достатньо одного разу побачити штучну усмішку на обличчі папульки, щоб втратити будь-яке бажання побачити її ще раз. Я сама таку посмішку побачила один раз, коли до нас додому несподівано з'явився дільничний міліціонер. Папулька тоді почув дзвінок, весело побіг відчиняти, відчинив двері і застиг з усмішкою на обличчі, побачивши за дверима людинуу міліцейській формі. Папулька ж працює директором у досить великій приватній фірмі. А в приватному бізнесі, як він казав, завжди доводиться побоюватися влади, міліції та податкових інспекторів… Так от, побачивши міліціонера папулька плутано став питати, мовляв, чим зобов'язані і таке інше, продовжуючи тримати на обличчі все ту ж приклеєну посмішку. Міліціонер насторожився, але пояснив, що прийшов у питанні трупа під нашим вікном, яке виявили ще влітку, коли ми всією сім'єю виїжджали на відпочинок.
- А-а-а-а-а! — загорлав папулька, почавши посміхатися вже нормальною усмішкою. — То ви, товаришу капітан, у питанні трупа під нашим вікном? Ну і відмінно! Ось і чудово! Проходьте, будь ласка, у кімнату, чи не хочете чайку, кави...

— Треба зацінити новий фільм про Індіану.
- Вже зацінив.
- Без мене?
— Ти був у пеклі.
- Це не відмазка.

Вона не вирячиться, це в неї обличчя таке.

Ти перша красуня, яка не хоче говорити про себе. Мабуть, із тобою щось не так!

- Віддайте мені мої гроші. Я дуже бідний. Я рік не був у лазні. Я старий. Мене дівчата не люблять.
— Зверніться до Всесвітньої ліги сексуальних реформ. Може, там допоможуть.
- Мене ніхто не любить.
— А за що Вас любити, га? Таких як Ви не люблять. Дівчата люблять молодих та політично грамотних.