— Отже, маленька дівчинка, стигле червоне яблуко. Тобі це нічого не нагадує, казкарю ти наш?
— Припускаєш, що то Білосніжка?
- Білосніжка. Я про неї кінець дивився. Порнуху правда. Там ще була зла мачуха. У-у-у... яка вона була погана...
Дерево, яке було хорошим деревом і вело чисте, чесне і гладкоствольне життя, може розраховувати на життя після смерті. Проживши справді зелене життя, врешті-решт воно перетвориться на п'ять тисяч рулонів туалетного паперу (основний догмат першої деревної релігії Плоского світу).
Батько, а навіщо ми з Даші робимо домогосподарку? Вона ж гарна...
— У тебе був учитель, який змінив твоє життя? Той, хто змусив тебе дивитись на все по-іншому?
- А знаєш, був. Місіс Тожек, історичка у шостому класі. До зустрічі з нею я вважав, що Холодна війна була на Алясці.
У цьому є здоровий глузд: якщо злочинність неминуча, то нехай вона хоча б буде організованою.
— А взагалі, ви чарівник!
— Ну, перестаньте...
— Чудовик! Після того, як я став носити ваші костюми, ви знаєте, всі жінки — ойкають! А чоловіки – охають!
Маріуполь. Близько 7-ї ранку… Вийшов на балкон покурити, туман з моря нічого майже не бачити... Взяв і крикнув: Лошаааааадкааааа... а мені у відповідь: Ёжииииик… настрій на весь день є.))))
— Звідки ти знаєш, що там басейн?
- Я не знав.
Розвідник без шифрування, як гамбургер без кока-коли. Або як однокласники без точка-ру. Або як Карлсон. Без Малюка.
- Підпустимо ближче, а потім рознесемо їх у тріски!
- Відставити! Ми станемо зручною мішенню!
- Відставити "відставити"!
— Але ж капітан…
— Відставити!
— Але ж там...
— Відставити!
- Армада...
- Відставити!
— Але…
— Заткнись!