- Та що з вами таке? Це ж людина! Вона  страждає!
-?
— Ви маєте рацію, цього недостатньо.

Ну от тепер мені набагато веселіше стало!

— Що купуватимеш?
— Подивимося, щось, що відповідає моєму настрою...
— Вибач, але рідке зло  закінчилося.

Романи я читаю з середини, щоб було вдвічі цікавіше: як це скінчиться і як це могло початися.

— Ну, я тут на Discovery бачив кльову штуку одну — виявляється, якщо убити морську зірку, вона  потім оживає.
- А морська зірка не в квітчастих шортах була? Є ймовірність того, що ти дивився Спанч Боба.

- Ти казав, що я особлива!
- Так і є.
- Так, нарівні з іншими трьома.
- Особлива, а не єдина.

-... Їжа залишилася?
- Ні. Всі доїли вчора ввечері, — відповів Лобсанг і додав з надією: — Я чув розмови про те, що по-справжньому просунуті ченці здатні черпати життєві сили прямо з повітря...
— А я вважаю, що таке можливе лише на планеті на ім'я Ковбаса, - відрізав Лю-Цзе.

Дівчина, зробіть мені мінет або чайку принесіть.

Раневська обідала якось у однієї дами, настільки економної, що Фаїна Георгіївна встала з-за столу зовсім голодною. Господиня люб'язно сказала їй:
— Прошу вас якось прийти до мене пообідати.
— Із задоволенням,— відповіла Раневська,— хоч зараз!

- Отже, ти - одружений чоловік, потягуєш віскі у барі. До тебе наближається красива дівчина вдвічі молодша за тебе. Твоя перша думка?
- Скільки?