— Де ця сволота?
— Де це сволота?!

Дорога, не хочу тебе лякати, але у нас на столі гігантська Джулі Купер. Я сам злякався!

— Не хочеться хвалитись, але я сьогодні вранці поміряв — цілих 11 сантиметрів!
— Ну, по-перше, це просто непристойно, а по-друге, тут нема чим хвалитися.
— Нема чим хвалитися? Мій шеф на 11 сантиметрів вищий за твій!
— А-а, то ми говоримо про зростання...

Пропоную просто поїхати. Мені у в'язниці буде сумно.

Батько накричав на маму. Мама накричала на сина. Син накричав на кішку. Кішка насрала всім у тапки.

- Ай яй яй! — вигукнув артист, — та невже вони думали, що це справжні папірці? Я не припускаю думки, щоб вони це зробили свідомо.
Буфетник якось криво й тужливо озирнувся, але нічого не сказав.
— Невже шахраї? — Тривожно спитав у гостя маг, — невже серед Москвичів є шахраї?

— Чи користуєтесь інгалятором?
- Постійно. Витрачаю один балончик на тиждень.
— І ви його вірно використовуєте?
- Я що, схожа на ідіотку?
- Ні.
— Покажіть мені, як ви ним користуєтеся.

Шановні судді, пані та панове! Є пари створені для кохання, ми ж були створені для розлучення! Якобіна з дитинства не любила мене і, потрібно віддати їй належне, зуміла викликати в мені почуття у відповідь. У церкві на запитання священика, чи хочемо стати чоловіком і дружиною, ми дружно відповіли:«Ні!» — і нас одразу повінчали. Після вінчання ми поїхали з дружиною до весільної подорожі: я до Туреччини, вона  до Швейцарії. І три роки жили там у коханні та злагоді.

— Я всю ніч дивився серіал«Жінки-дизайнери». Спочатку вони мене дратували, потім вони мені сподобалися, потім вони мене знову дратували, потім я перебудив і заснув.

— Я розумію, це твоя вечірка, але мені хотілося б скоротити кількість диваків, які там будуть із музею.
— Давай так: антропологів не запрошуватимемо, тільки товаришів по динозаврах.