Михайло Михайлович Жванецький
Копатися у смітті не соромно, хлопче. Соромно бути від цього щасливим.
Копатися у смітті не соромно, хлопче. Соромно бути від цього щасливим.
Там я побачив печери та купи барахла. Замість корабельної деревини у морі плавають промислові відходи. Чоловіки ще носять капелюхи, але світ змінився.
Самота - це коли ти можеш вийти і посидіти на ґанку на самоті. Самота - це коли тобі потрібно самому виносити сміття, тому що в будинку його зібралися гребані купи, а винести його більше нікому.
Людям чомусь подобається звалювати сміття у такі місця, де ще збереглася природа.
— Хто це тут кинув папірець?
— Це я, мабуть. Записав дещо на листку, щоб не забути, а потім вирішив, що й так все запам'ятаю, і зім'яв листок... і вбити мене мало.
Коли навколо тебе сміття, то й у душі сміття. А з брудною душею чисто не проживеш.
У світі дуже мало однозначно правильних речей, і одна з них не смітити.
Не буває поганих та добрих«українців». Так само, як не буває різних сортів лайна. Той, хто прийняв українську ідентичність, прийняв ідеологію, цінності, цілі, міфологеми, спосіб мислення, поведінки та ін. принади українства. Тому той, хто вважає себе«українцем», має набір стандартних властивостей і якостей, властивих секті українців, він у цьому стандартний. Він має відповідати обраній ідентичності. Тому та гидота, яку ми зараз спостерігаємо в думках та діях«українців», це мерзота, однаково притаманна всім, хто вважає себе«українцем». Психічно нормальна людина свідомо ідентифікувати себе як«українця» не буде.«Українець» це – сором і ганьба.
Резюмую. Я узагальнень щодо«цілого народу» не роблю, цього народу просто не існує у природі. Я лише описую секту і властиву її груповій ідентичності психопатичну сутність, на основі якої зараз в Україні відбуваються соціально-політичні події, що перетворили на руїни мій квітучий край.
У Лос-Анджелесі сміття вже не викидають. Його переробляють у телевізійні шоу.