Якщо це божевілля, то ньому є система.
Якось в одному з шоу на американському радіо зателефонувала людина і висловила блискучу думку. Він порівняв людство з чоловіком, який знає про зради дружини, але відчайдушно намагається переконати себе у протилежному. Коли дружина повертається додому, чоловік розпитує її, де і з ким вона була. Він знає правду, але щосили сподівається, що пояснення дружини прозвучать досить переконливо і він зможе далі обманювати себе тим, що все добре. Він воліє почути гарну брехню, а не прийняти правду, що відштовхує. Так само, більшістьлюдей не хоче помічати таємні дії та корумпованість своїх урядів чи запитати, чому країни воюють проти беззахисних громадян, включаючи своїх власних. Коли уряди брешуть і вибачаються за свої жахливі дії, більшість людей охоче вибачаються, бо він хоче вірити, що ця брехня — правда. Альтернатива цьому — визнати, що уряд не є добрим слугою народу, а навпаки.
— Система має загинути.
- А чому?
— Тому що будь-яка система має загинути. Найкраща система – це відсутність системи.
Цвях, що стирчить вгору, виділяючись із загального ряду, неодмінно заб'ють назад.
Жодна система не зможе змусити мене піти на компроміс із тим, у що я вірю...
Це не система. Це люди. Це я, це ми, ви, це все. Це не система. Це люди. Всі люди кожним своїм зітханням хочуть заслуговувати на схвалення малодушної погані. Це ми будуємо на собі такі системи, якими потім обурюємося. А немає системи насправді. Збудувати собі ідола і поклонятися, збудувати собі диявола та скидати все на нього. Але будівельник один — ми. Немає системи, є підлість. У мені, у тобі, у всіх, у кожному. Озлоблена малодушна підлість, що відводить очі від своїх відображень і з піною біля рота намагається заслужити собі виправдання.Схвалення заслужити, галочку. Вліпіть мені галочку, пане слідчий, що я гарна. Погладьте мене по голові та відпустіть. Ось вона« система».
Якщо ви вважаєте, що світ не можна змінити, це лише означає, що ви не один із тих, хто його змінить.
За часів моєї молодості, що пройшла у Нью-Йорку, я відмовився вимовляти клятву вірності прапору. Звичайно, мене направили до кабінету директора, який запитав:«Чому ти не хочеш принести клятву вірності? Адже все це роблять! Я відповів:«Колись всі вірили, що Земля плоска, але це не означає, що так воно і є». Я пояснив, що своїми досягненнями Америка зобов'язана іншим культурам і народам, і я хотів би принести клятву вірності Землі та всім її мешканцям. Зайве говорити, що незабаром після цього я покинув школу і обладнав у себе в кімнаті лабораторію, де розпочав вивчення природознавства та інших наук. І тоді я зрозумів, що Всесвіт підпорядковується законам, і що людина, як і суспільствоне є винятком. Потім, 1929 року стався біржовий крах, який став початком того, що зараз називають Великою депресією. Я не міг зрозуміти, чому мільйони людей залишилися без роботи, втратили житло і були змушені голодувати, тоді як заводи простоювали, і ресурси, як і раніше, були доступні. Саме тоді я усвідомив, що правила економічної гри у своїй основі є помилковими. Незабаром після цього почалася Друга світова війна, під час якої багато країн послідовно знищували одна одну. Після закінчення війни я підрахував, що всі витрачені на руйнування засоби та ресурси могли б легко забезпечити всім необхідним кожну людину на планеті. З того часу я спостерігаю, як людствориє собі могилу. Як завжди витрачаються і знищуються безцінні вичерпні ресурси в ім'я прибутку та вільного ринку. Я спостерігаю, як соціальні цінності зводяться до штучного матеріалізму та бездумного споживання. І як фінансові сили контролюють політичну систему начебто вільного суспільства. Нині мені 94 роки. Боюся, що моє ставлення до цього залишилося таким самим, як і 75 років тому. Час припинити це безумство.
Будьте вдячні вашим конкурентам! По-перше, їх можна купити, а по-друге, поцупити клієнтську базу.
Треба думати, як отримати систему, а не як їй підігрувати.