Жінки не можуть зберігати таємниці, але жодна з них не розбалакає те, що у неї на серці.

Буває, що одне нещастя заступає інше і витісняє його із серця.

Серце розбилося? То, можливо, ви з тих, хто настільки задовольняється самим собою, що тільки тоді і може бути щасливим, коли доля позбавить його всього, навіть надії?

— У мене знову із серцем щось дивне.
— Б'ється? Для людей це гаразд.

У серця є свої причини, для яких розум нічого не означає.

Ти ж слабка, адже зводить ікри, в серці гостре свердло; скільки можна втрачати, програвати і намагатися тримати обличчя.

То серце не зрозуміє печалі безвихідної,
Якому дивитись на радості завгодно.
Я не звинувачую тебе, як здавна йде:
Про тих, хто ув'язнений, не думає вільний.

Я захлинулась у сльозах свого кохання, і ніяке серце вже не стане мені притулком.

- Я не розумію, що ти робиш.
— Намагаюся подрібнити камінь у грудях, але не виходить.
— Обережніше: розбиваючи камінь, не задінь серце.

Йому було все одно, красива чи ні під кров'ю і всім іншим поранена дівчина. Він сам був не красень, і йому здавалося неправильним судити інших за стандартами, яким не відповідав. З народження у нього було слабке серце, що, напевно, пояснювало, чому він завжди сподівався, що будь-яка поранена пташка вважатиме його рятівником і любитиме відповідно. Вилікувати серце власними силами він не сподівався, а в такому місті, як Елквуд, де жили суворі працьовиті люди, це означало, що його шанси померти молодим вище за середні.
Він не боявся вмерти.
Він боявся померти на самоті.