Для того щоб продовжувати жити, знаючи неминучість смерті є лише два засоби ; одне — не перестаючи так сильно бажати і прагнути досягненню радостей цього світу, щоб весь час заглушати думку про смерть, інше — знайти в цьому тимчасовому житті, короткому чи довгому, такий сенс, який би не знищувався смертю.
Творчість ніколи не зрадить і прийме тебе будь—кого – самотнього, убитого горем. Враженого розчаруванням і спустошеного. Воно, як мати обігріє, приголубить і знайде для кожного сенс життя.
Я не маю на увазі, що тобі треба їхати на Афон і ставати ченцем. Втім, якщо Господь покличе тебе, це буде чудово. Але не це головне. Не треба йти в ченці тому, що ти самотній і це пригнічує. Всі ми в цьому світі самотні — і одружені, і неодружені. У кожному разі кожен із нас живе наодинці зі своїм«я». Ти і твоя душа — ви обидва самотні. Але коли ми по—справжньому доторкнемося до Христа, то зрозуміємо: все, що так займає нас у цьому житті, насправді дурні дрібниці, а Єдине, що супроводжує нас у вічне життя, — це Господь.
Вранці, щойно ми розплющуємо очі, життя вже стоїть напоготові, щоб обрушити на нас чергову лавину«треба зробити!» і«не забудь!». Ми не встигаємо подумати, зітхнути, як прокидаємось і одразу намагаємося прорватися крізь цю купу справ, бо завтра на нас звалиться нова. Іноді ми зупиняємось і оглядаємось навколо – на робочому місці, під час батьківських зборів чи просто на вулиці – і з жахом розуміємо, що всі інші точно знають, чим вони займаються. І тільки нам весь час доводиться вдавати. У решти на все вистачає грошей, у них все під контролем і на все лишаються сили. Діти інших давно навчилися плавати.
У деяких (я добре знаю таких людей) тінь смерті передує її наступу: вони втрачають надію, апетит, життєздатність. Вони відчувають, як йде сенс життя, розуміють, що втратили або взагалі не досягли того, чого прагнули всім серцем, і перестають боротися. В очах таких людей читаєш: я мало брав від життя, і цього вже не виправити.
Чоловіки хочуть сексу з жінкою. Потім вони хочуть сексу з іншою жінкою. Потім – з третьої. А потім вони хочуть кукурудзяних пластівців і трохи поспати, після чого знову хочуть сексу, тепер уже з четвертою жінкою, а потім із п'ятою, і так поки що не помруть. Жінки ж хочуть стосунків. Можливо, вони їх ніколи не отримають, або все ж таки отримають, але перш їм доведеться переспати з безліччю чоловіків, але у них є мета. У чоловіків же мети немає. Справжні цілі. Тому вони вигадують штучні та розставляють їх по різні боки великої галявини. А потім вигадують футбол. Чи лізуть у бійку, чи намагаються розбагатіти, чи починають воювати, чи знаходять собі ще цілу купу всяких ідіотських занять, аби хоч якось компенсувати відсутність мети.