— А ти знаєш, чим він займається за твоєї відсутності?
- Так.
- І тебе це не турбує?
- У його віці я трахкав все, що ворушиться.
- Ти й зараз це робиш.

Ліжко не привід для знайомства?

- Що робиш ввечері?
- Мастурбую! Запросив би тебе, але й так пліток повно...

Дівчатка, у мене вже два місяці не було сексу... Не міг би хтось із вас хоча б просто лягти на мене, щоб я відчула на собі вагу  чоловіка?

Вона зітхнула, спалахнула, зніяковіла,
Шепнула:«Ні за що!» - І... погодилася!

- Ти мене розбестив! Я була зовсім безневинною дівчиною!
— Ти виявила певну вправність під час свого розбещення!

Необов'язково спати з людиною, щоб відчувати духовну спорідненість, яка ріднить набагато більше інших видів зв'язку.

— Я принесла тобі подаруночок! Льодяники з корицею для першого поцілунку!
— О, це так мило, Софі.
— Так, а ще мішечок презервативів! Я маю всі розміри. Є "магнум", є "супер магнум", є звичайні і "зате він людина хороша".

– Чому твої поцілунки говорять мені більше, ніж твої слова?
- З мене коханець краще, ніж оратор.

— Чогось все одно не вистачає, якогось екстріму. Ось у тебе був колись випадковий секс?
— Був... випадково.
— Ну і як ти почувала себе після?
— Як одноразовий посуд.