Проблема в тому, що цей світ набагато складніший, ніж нам здається. Ніхто з нас не може сприймати його цілісно, зазвичай ми оперуємо його досить урізаною моделлю, що склалася у свідомості. Поглянь. — Борис обвів рукою довкола. — Сонце, дерева, блакитне небо. Діти їдять морозиво, співають птахи. Просто ідилія. Але це лише частина цілого. І якщо ми з тобою зараз чогось не сприймаємо, то це не означає, що його немає.
Світ не нейтральний, якщо: Він пробуджує надію на стійке, незмінне і вічне буття, не будучи, проте, ні стійким, ні незмінним, ні вічним; отже він обманює. Він дозволяє осягати себе, проте при цьому залучає до пізнання, воістину бездонне; отже, він підступний. Отже: світ не нейтральний по відношенню до Розуму.
— У тебе цілющий дотик. За кілька днів буде просто ще один шрам. — А що таке рубець для лицаря? Колись я знала одного лицаря, він сам пішов проти короля і навіть врятував ватажка бунтівників. Він, мабуть, увесь був у шрамах. — Лицар давно помер від ран. — Шкода, таких дуже не вистачає у цьому світі. — Бо такий жахливий цей світ. — Він міг би стати кращим. Такі, як ти, можуть вести за собою інших. Ти міг би дати людям відвагу та надію. — Навіть якби я підняв їх на битву, чи вистояли б вони проти загартованого війська? Остання їхня спроба закінчилася різаниною. Я був там. — Я теж була. Той бунтівник був моїм батьком. Дозволь мені бути біля тебе. Фінал буде іншим. На що ти так дивишся? — На себе, як я був колись.