Дух свята зберігся у серцях людей, але зник із пісень.
Все ваше горе в тому, що ви надто задивилися у склянку. Ну, ну, не велика біда, з кожним трапляється, і в люб'язне свято Вознесіння не гріх пропустити зайву чарку. Бувають такі пасажі і з людьми божими, адже ви, пане, кандидат богослов'я.
Восени, коли закінчувалося збирання врожаю, було в маєтку велике свято, і всі мужики, одягнувшись, приходили і чекали на вихід господаря; коли ж Павло Іванович уже більше майже не виходив, а старшого його сина Сашка не було вдома, то виходив до всіх батько ; староста ставив його на перекинуту діжку, і він роздавав селянам гроші, які йому передавав староста. Потім виносили вино, всім наливались кухлі, і моєму батькові староста подавав теж гарний стос горілки. Він піднімав цю стопку, щось їм казав усім, що тоді належало, і всі пили, і він з ними. Взагалі ж у житті мій батько окрім«французького» червоного вина ніколинічого не пив, та й то одна-дві склянки; щоб він випив хоч чарку горілки – цього не бувало.
- Вже Різдво.
— А я маю шампанське, — серйозно сказав він. — Привезли із Франції. Дороге. Будеш?
— Для якоїсь дівчини?
Він дістав охолоджену пляшку, два чисті фужери і поставив на стіл.
- Хіба не знаєш? - сказав він. — Шампанське не має призначення. Є лише час, коли необхідно відкоркувати пробку.
— До речі, може, вип'ємо, щоби це відсвяткувати?
- Що відсвяткувати?
- Не знаю. Хіба обов'язково потрібен привід?
Ніколи наша Батьківщина не буває беззахиснішою, ніж 23 лютого увечері.
Ехх... Незручне мовчання та алкоголь. Як День Подяки вдома...
Бабуся була моїм життям, мама — рідкісне свято. У свята були свої правила, у життя свої.
Грошей немає: нам не до свят.
Я ненавидів Хелловін. Це так безглуздо — ніхто по-справжньому не боявся, усі ходили містом вимазані бутафорською кров'ю, або з гумовими ножами, або, що найгірше, в костюмах, якими й налякати неможливо. Вважалося, що на Хелловін по землі блукають духи зла, - цієї ночі друїди спалювали дітей у плетених клітинах. Яким було ставлення до одягу в стилі Людини-павука?