Люди птахів із клітин випускали, щоб самим вільними стати.

І ті серця, що кулями пробиті, в горах сяють полум'яним вогнем. І нехай комусь бути вбитим з нас, але нікому з нас не бути рабом.

Для того, щоб по-справжньому оцінити свободу, треба спочатку не мати її.

... тільки внутрішньо вільна людина може і сама посміятися з себе, й іншим дати з себе посміятися.

Свобода вірити означає свободу вірити й у праве, і неправе. Так само, як свобода говорити дає тобі право зберігати мовчання.

Найважливіша сторона свободи – бути тим, ким є. (Головна свобода – це бути самим собою.)

Свобода - це завжди свобода вибору позиції, яку людина займає, зіштовхуючись зі своєю долею.

Для когось ледарство - мати всіх пороків, кінець її - найжорстокіше рабство і смерть. Для когось ледарство – випробування. Не було гіршого покарання для російського мужика 18-19 століття, як дивитися«прив'язаним до стільця» на працюючих друзів. Кажуть, витончену цю страту придумали промисловці-німці в Росії. Німці взагалі добрі психологи, коли справа стосується стимуляції праці. Але біда — покласти німецьку психологію на російський ґрунт. Через асфальт міста проб'ється мутант бунту. Не привітатись нікому.
Я в духовному малі, тому дотримуюсь витяжки з власного життєвого досвіду. Для мене ледарство – це привід до зібраності та внутрішньої дисципліни. Святість як різновид свободи вимагає від людини колосальних внутрішніх зусиль, бо легше цю свободу комусь віддати — кинути до ніг авторитету, щоб звільнитися від вантажу відповідальності. Не кожен здатен нести свободу. Більшість людей воліє свободу продати за сочевицю, як Ісав продав своє первородство Якову. Святість подужає не кожен. За вдачею більшість із нас — раби умовностей. Зрозуміти самого себе, ідентифікувати власнуособистість – це ознаки первородної свободи. Але первородна свобода – тяжка ноша. Повірте на слово. Простіше за сочевичну юшку...

Якщо суспільство позбавлене волі, це означає, що живе без ідеалів, без горіння думки, які мають ні основи творчості, ні віри у майбутні йому долі.

Свобода - це найжахливіший стан. Це коли ніхто тобі не каже, чому ти прийшов так пізно і що курити в хаті не можна. Жах! Ні-ні, не хочу.