Ні від чого не легшало. Ні з ким не складалася розмова. Ніхто на жодне запитання Іллі не міг відповісти. Жаль не було. Страху не було. Задоволення не було. Зовні був вакуум, і всередині був вакуум. Безповітряне бездушне. Додому їхав тільки тому, що треба було їхати кудись. Приїхати та лягти спати. Проспатися і розкрити собі вени. Нічого в цьому не було складного, на зоні навчили. Нічого в житті не було складного: і вмирати легко, і вбивати — запросто. Але від жодного легше не стане, ні від іншого.

Все минає, мине і життя, значить, нічого не потрібно. Або потрібне лише свідомість свободи, бо коли людина вільна, то їй нічого, нічого, нічого не потрібно.

Жодна країна не повинна відмовляти людям у праві на свободу слова чи свободу віросповідання. Також жодна країна не повинна позбавляти людей їхніх прав через тих, кого вони люблять. Тому ми виступаємо за дотримання прав геїв та лесбіянок у всьому світі.

Ха-ха, мабуть, я все ж таки мазохіст. Бо я отримую задоволення, коли власними руками руйную добрі стосунки з тими, хто колись був мені дорогий. Хоча... може, саме це називається свободою?

Будьте вільні, як вітер!

Мій комп'ютер, як і серце, давно мав звільнитися від зайвого, вилікуватися від вірусів та інших повільних убивць.

Вівця і вовк по-різному розуміють слово« свобода», у цьому суть розбіжностей, що панують у суспільстві.

Що коштують гроші порівняно зі свободою!

У період тотального контролю вільний лише той, хто залишається невидимим.

Потрібно залежати лише від самого себе. Люди вільні, і прихильність - це дурість, це жага до болю.