Все життя - одне суцільне непорозуміння.

Нобель винайшов динаміт, мені не потрібні його криваві гроші!

— Ми лише друзі. Я лише повів її випити кави.
— Ти й зі мною так починав: лише підвіз до дому, лише пригостив каву, лише покликав працювати в тебе, лише трахнув...

— Бувають у житті артиста хвилини, коли він стрімко поспішає до своєї мети, як із лука стріла. Зупинити його - марна праця!
— Коли ці хвилини бувають?
— Коли загримлять ножами та вилками і скажуть: закуска готова.

— Склянка наполовину порожня чи наполовину повна?
- Ми інженери. Склянка виготовлена ​​за неправильною специфікацією.

Нині батьківська влада мізерна. Загальна думка, професійні психологи, законодавці — усі схильні звільняти дітей від обов'язку слухатися батьків, натомість навіть у 50 років можна валити на них провину за власні провали та провини. У суді імені Фрейда у матусі з татком стільки ж шансів на виправдання, скільки в підсудних на сталінських показових процесах.

Визволи нас Господь від тих, хто думає, що виконує Його волю!

Які ніжності за нашої бідності!

Якщо Бог  створив весь всесвіт, значить і пекло теж. Навіщо він знадобився такому доброму і всепрощаючому Господу?

— Я принесла тобі подаруночок! Льодяники з корицею для першого поцілунку!
— О, це так мило, Софі.
— Так, а ще мішечок презервативів! Я маю всі розміри. Є "магнум", є "супер магнум", є звичайні і "зате він людина хороша".