Народ гуляє. Ще б пак — 67 років тому Сталін відстояв у Гітлера право репресувати населення СРСР.

Хороші новини у тому, що в нього залишилося не так багато органів, які можуть відмовити.

Середній італієць боїться, що якийсь негр одружиться з його донькою або вкраде його гаманець.

Бог-гроші переміг по всіх напрямках. Політичні біженці зі Сходу перебираються на Захід заради порношопів і супермаркетів — нарешті вони вільні засовувати собі гумовий член у дупу і теж бути безробітними. Але наш світ — найкращий зі світів. Або, принаймні, ось-ось стане таким. Збільшується кількість померлих від СНІДу та поверхня пустель, ціни на бензин та споживання героїну, державний борг та кількість щурів у лікарнях, збільшується прірва між багатими, які все багатіють, і бідними, які все бідніють, зате ми маємо найкращий у світі чемпіонат з футболу, то навіщо турбуватися?

- І що ти хочеш? Мою голову на блюді?
- Ні, контрабас. Якщо продати його та мій саксофон...
— Ти що? Ми ледве пливемо, а ти хочеш продати весло?

- Далеко зібрався?
— Піду вдавлюсь.

Такі повороти не для мого коня!

Коли кажуть« кінець світу», значить хочуть продати кукурудзяні пластівці, а от якщо кажуть«без паніки», тут уже справа серйозніша.

— Він такий добрий... [плаче] такий добрий. І я майже вже й люблю його.
— Ще б пак, сто тисяч праворуч, сто тисяч ліворуч, як не закохатися?

Ліжко не привід для знайомства?

Екзистенціалізм означає, що ніхто не може прийняти ванну за тебе.