Дивне таки досягнення людства: здатність дивитися на очевидність і не вірити своїм очам.

— Чим займався ваш батько?
— Він передбачав майбутнє і крав коней. Часто передбачав, що в когось умикнуть коня і всі дивувалися, коли так і траплялося.

- Визнай, Джеку, ти все ще любиш мене.
— Якби у тебе була сестра чи собака, я вибрав би собаку.

Симон підняв голову і подивився вслід Роже, що ледве пробирався між столиками.
— Оце чоловік, — сказав він. - А! Який? Справжній чоловік. Ненавиджу всіх цих здоровяків, мужніх, розсудливих...
— Люди набагато складніші, ніж вам здається, — сухо заперечила Поль.

— Тут за п'ять миль готель...
— Стоп-стоп, тихіше! Ще по кружечці.
— Краще встати раніше.
— Ти знаєшся на веселощі. Так, бабусю?!

- Дозвольте особисте питання?
- Так.
— Ви знайшли Ісуса?
- А він загубився?

— Я завжди лотерейні квитки купую.
- Виграла?
- А як же! Двічі по рублю.

Знищити бюрократію стало тепер неможливо, бо знищення її доведеться доручити тим самим бюрократам. Але, навіть знищивши стару бюрократію, вони відразу породять нову, ще більш ненажерливу, більш витривалу і живучу... То чи не краще нам це гадюче лігво і не чіпати?

Ми всі якось помремо. Деякі щасливчики зроблять це швидко і безболісно, ​​але для більшості цей процес настільки ж довгий і болісний, як розмова з тобою.

Голим профілем на їжака не сядеш!