— Здається, ти не розумієш, що вляпався у серйозні неприємності.
— Ви мені дрібне хуліганство шиєте чи все так серйозно, що настав час готувати вазелін?

Тобі не пощастило, що ти зустрів мене у момент, коли я відпочиваю за всі попередні роки.

- Ну, за що? [Хором]
- Давайте - за дідуся Шекспіра...
- В сенсі?
- Він писав: "Все добре, що добре закінчується".
— Тоді за мою бабусю Євдокію.
- В сенсі?
— Вона  казала:«Нічого, що будинок згорів, головне, що клопи перепочили».

Абстрактно люди нічого, але дізнайся їх ближче і зрозумієш, що всі вони козли.

— Ну для початку, я подумала...
— Та ти що?!

— Океан сповнений риби.
— Мені не хочеться тебе засмучувати, але океан не прийме твою кредитну картку.

Ти знаєш, хто ти? Ти перший, добре багатий, радянський безробітний.

Кинути Герміону? Ти з глузду з'їхав! Та ми без неї і пару днів не протримаємось!... Тільки не кажи їй, що я це сказав.

- Що з вашим носом?
- Тобі треба приспати твого брата!
— Пробував, він покусав ветеринара.

— Чому чоловіки такі схожі на дітей, коли в них щось болить?
- Уся справа в еволюції. У чоловіків, які можуть зробити так, щоб жінки їх доглядали, більше шансів вижити.
- Серйозно, Еспо? Де це ти прочитав? У журналі«Вигадай сам»?