— Боже, благаю тебе нехай це буде гвинтівка...
— Ні, просто я так радий вас бачити!

Давай, будь як усі — звинувачуй у своїх бідах інших.

- У нас маленька неприємність...
- Чорт!
— Один її друг випав із балкона.
- Звучить як велика неприємність.

Я не вмію прощатись. Так що... катись, свиня.

Всім серцем я шаную,
Відпочиваючи в полуденний жар,
Людей на полях.

- Куди ми їдемо? Для чого нам цей револьвер?
- Семмі, спочатку уб'ємо вампірів, а потім проведемо вікторину!

- Гаразд, скажи мені, як психолог психологові, що робити?
- Знайти такого, що закохається вуха, і доїти його, як корову. Не викаблучуватись. Це як психолог психолога. А як відьма іншій істоті я тобі нічого не скажу. Бо не знаю. Я не хочу знати. І не можу знати. У світ таких, як ти, таким як я, доступ закритий. Блок. Кордон на замку.
– Ну, пішла танцювати губернія. Скажи, що мені робити?
- Жити. *** це життя – це недобре. Але не фатально.

Чудово, що Америку відкрили, але було б значно чудовіше, якби Колумб проплив повз.

- Я щойно врятував Вам життя, а Ви мало не вбили мене!
- Тоді ми в розрахунку!

Анікєєв: - Вахтер пропустив мене одного, він знає, що я чоловік заступника директора.
Наречений: — Товаришу директор! Товаришу директор! Там у вас є запасні ключі!
Анікєєв: — Він не віддає. Ваш вахтер – ідіот!
Сидорін: Так, але він на посту.