В собі грати завжди цікаво.

Осягнення самого себе - процес не тільки цікавий, але і дарує щастя.

— Не вірте у щось просто тому, що ви це чули, Німа.
- Але, великий лама, Теньцзінь - мій брат. Він працює в тунелі, де будуються кораблі. Але де ж твоя мудрість, великий лама, якщо Теньцзінь правий?... Що, якщо наш світ дійсно добігає кінця? [Рінпоче відповідає, наливаючи чай  у чашку Тензіна, змушуючи її переповнитися] - Він сповнений, великий Рінпоче.
— Подібно до цієї чаші, ви сповнені думок і роздумів. Побачити світло мудрості... спочатку ви маєте спорожнити свою чашку.
(Подібно до переповненої чаші, наш розум переповнюють різні умовиводи і домисли. Щоб побачити світломудрості, спочатку звільни чашу розуму.) Будь обережний зі зчепленням... вона  має тенденцію зісковзувати. [Кидає Німе ключі від вантажівки.]

Хто не заглянув спочатку глибоко всередину себе, не може сподіватися на пізнання — хай навіть найменше — того, що відбувається довкола. Спочатку всередину, потім назовні.

Не варто називати відважним того, хто жодного разу не пройшов сотні кілометрів. Якщо хочеш збагнути, хто ти насправді, іди та йди, поки навколо не залишиться тих, хто знає тебе на ім'я. Подорож — великий урівнювач, великий учитель, гіркий, як ліки, і твердий, як дзеркало. Довгий шлях дозволить тобі дізнатися про себе більше сотні років спокійного споглядання.

Впізнати себе? Якби я пізнав себе, я б у страху втік.