Коли сумуєш за людиною, перший імпульс замінити його іншими людьми. Нескінченною низкою романів. У найгіршому разі — книжками, шоколадом, віскі. Але це не заміна, як ми думаємо, а мізерний самообман. Рано чи пізно зрозумієш, що замінити колишнє не в змозі, та й не треба цього робити. Краще зняти з себе старий одяг, яким би коханим він  не був, і вдягнутися в новий. Нехай це буде жовта сорочка — якраз учора зайшла до магазину, купила собі таку. Жовтий як сонячний день.

Докладніше