Ю Несбе. Сніговик
Коли на тебе навалюється жах чи смертельна втома, випускай пару потроху, як паровоз. Ти все одно не зможеш вічно стримуватись, не чекай, коли твій захист розлетиться на шматки.
Коли на тебе навалюється жах чи смертельна втома, випускай пару потроху, як паровоз. Ти все одно не зможеш вічно стримуватись, не чекай, коли твій захист розлетиться на шматки.
Поки не навчишся захищати себе, не варто зустрічатися з тими, хто скористається беззахисністю.
Посередність, як я виявив, була чудовим камуфляжем, чудовим захистом.
— Ти надто самокритична.
— Зовсім ні, просто я тупа, страшна і в мене поросяча мордочка.
Головне - сама установка: захищати себе кожен день свого життя. Якщо нездатна відбити напад, ти нічого не стоїш. Твоє ж безсилля поступово зжере тебе з тельбухами.
Якщо я не стою за себе, то хто стане за мене?
Якщо я лише за себе, то хто я? Якщо не зараз, то коли?
Відчуваючи свою провину, ми ображаємося на світ: така у нас захисна реакція, то ми перенаправляємо душевний біль від своєї провини в інше русло.